Національне виховання

 
"Хто не знає свого минулого, той не вартий свого майбутнього.
Хто не шанує видатних людей свого народу, той сам не гідний пошани.”

                                                                                                                    М. Рильський 


   Національно-патріотичне виховання є складовою загального виховного процесу підростаючого покоління, головною метою якого є набуття молодими громадянами 14-35 річного віку соціального досвіду, готовності до виконання громадянських і конституційних обов'язків, успадкування духовних надбань українського народу, досягнення високої культури взаємин, формування особистісних рис громадянина Української держави, фізичної досконалості, моральної, художньо-естетичної,  інтелектуальної, правової, трудової, екологічної культури. 
  Здійснення системного національно-патріотичного виховання є однією з головних складових національної безпеки України. 
  Національно-патріотичне виховання формується на прикладах історії становлення Української державності, українського козацтва, героїки визвольного руху, досягнень у галузі політики, освіти, науки, культури і спорту. 
Національно-патріотичне виховання включає в себе соціальні, цільові, функціональні, організаційні та інші аспекти, охоплює своїм впливом усі покоління, пронизує всі сторони життя: соціальну-економічну, політичну, духовну, правову, педагогічну, спирається на освіту, культуру, науку, історію, державу, право. 

 

 

Мета принципу національної спрямованості є формування в дітей національної самосвідомості, виховання любові до рідного краю, свого народу, шанобливе ставлення до його культури; повага, толерантне ставлення до культури всіх національностей, які проживають в Україні.

Реалізація національного виховання відбувається через:

  • формування національної свідомості, любові до рідної землі, свого народу, бажання працювати задля держави, готовність її захищати;
  • забезпечення духовної єдності поколінь, виховання поваги до батьків, жінки-матері, культури та історії свого народу;
  • формування високої мовної культури, оволодіння українською мовою;прищеплення шанобливого ставлення до культури, звичаїв, традицій українців та представників інших націй, які живуть в Україні;
  •  виховання духовної культури особистості, створення умов для вибору нею своєї світоглядницької позиції;
  •  утвердження принципів вселюдської моралі, правди, справедливості, патріотизму, доброти, працелюбності та моралі;
  • забезпечення повноцінного фізичного розвитку дітей, охорони та зміцнення їхнього здоров'я;
  • виховання поваги до Конституції, законодавства України, державної символіки;
  • формування глибокого усвідомлення взаємозв'язку між ідеями свободи, правами людини та її громадянською відповідальністю;
  • формування екологічної культури людини, гармонії її відносин з природою;
  • розвиток індивідуальних здібностей і талантів вихованців, забезпечення умов їх самореалізації;
  •  формування у дітей  уміння міжособистісного спілкування та підготовки до життя в умовах ринкових відносин

 Шляхи формування системи національного виховання розкриваються в закладі шляхом реалізації програми "Освіта",  "Концепція середньої загальноосвітньої школи України", "Концепція школи нової генерації — української національної школи-родини", "Концепція безперервної системи національного виховання", Закон України "Про загальну середню освіту", "Про освіту", Національна доктрині розвитку освіти України.

Враховуючи вище перелічені завдання, поставлені перед педагогічним колективом в закладі з національного виховання, можна сказати, що основними принципами даного напряму виховання є природо-відповідність, народність, культуро-відповідність, етнізація, гуманізм, демократизм, зв'язок із життям, гармонізація індивідуальних і загальнолюдських потреб та інтересів особистості, свободо відповідність.